- пиндючливий
- —————————————————————————————пиндю́чливийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пиндючливий — а, е, розм. Те саме, що бундючний 1) … Український тлумачний словник
пиндючливість — вості, ж. Абстр. ім. до пиндючливий … Український тлумачний словник
пиндючливо — розм. Присл. до пиндючливий … Український тлумачний словник
зарозумілий — 1) (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, уважаючи себе в чомусь вищим від інших), гордий, гордовитий, погордливий, погордий, бундючний, пихатий, пишний, чванливий, гоноровитий, гонористий, пиндючний, пиндючливий, пиховитий,… … Словник синонімів української мови